Діяльність

Оксана Крупа: коли душа промовляє через поезію

Хто з нас у молодості не писав вірші про перше кохання?! Під впливом сильних емоцій римовані рядки наче самі лились на папір. Але у більшості випадків ці проби пера так і лишались «таємницею під сімома замками», заховані у стіл. Адже поділитись назагал своєю творчістю наважується не кожен. Наша спілчанка, спеціаліст комісії з ОПіПБ ПО ПМГУ по ГД, Оксана Крупа, не з таких. Свої вірші вона не ховає від сторонніх очей, а з радістю ділиться творчістю з колегами та рідними. А чимало віршів присвятила саме визначним датам у житті колег та друзів. 


Що надихає на написання поетичних рядків та чи скоро буде збірка – розпитали у нашої колеги.  

люди

 


Поезія в житті Оксани з’явилася ще змалку: досі в родині зберігаються розлиновані зошити, де дитячою рукою виведені наївні фантазії про хмаринки, сонечко та вітерець. І якщо у дитинстві малу Оксану захоплювало споглядання природи, то з роками речей та подій, які надихають на написання віршів, стало значно більше. Тепер це не тільки природа, зміна сезонів, визначні події, людські відносини, а й прості побутові речі. Нова поезія може народитися за 5-7 хвилин, навіть під час поїздки на роботу, каже поетка.


Осінь 


Звучить в повітрі осені акорд,
На танок щоб з собою запросити,
І в золоті та хмарах світ умити,
Скрипаль малює музику мінор.

А зранку вже повітря холод мріє,
І сутінки вже швидше настають,
І вітерець від листя крони миє,
Й рої птахів за обрієм  гудуть..

Все засина, все засина невпинно,
Невпинний день, невпинна ночі річ.
Всьому свій час, я знаю достеменно,
Розквітне серце  знову  тогоріч! 


20.09.2023 


Вже стало традицією, що на дні народження близьких та колег Оксана пише їм римовані привітання. Людям це подобається, адже кожне таке вітання підкреслює індивідуальність іменинника, його характер та чесноти. А більш серйозні форми, розповідає Оксана, народжуються через пережиті сильні емоції. Такими стали смерть її батька та початок повномасштабної війни. «Війна дуже вплинула на мене. В перші місяці з мене вистрілювало. Я записувала усе, тому в мене більша частина віршів того періоду про війну», - розповідає Оксана. 


Коли закінчиться війна,
Я обійму в обійми землю,
Я пригорну її  до серця,
Коли закінчиться війна..

Коли закінчиться війна?
Господь Всевишній, й той не зна,
Виснажлива і нескінченна,
Жорстока і всепоглощенна,
Хай буде проклята вона!

Хай будуть прокляті потвори,
Що зброю взяли під затвори,
Хто з бомбами підняв літак,
Благаю, ввіки буде так!!

Людське життя хто не цінує,
Накази хто дає вбивать,
Нехай до смерті він жалкує 
Що змусив нас  усіх страждать.

Коли закінчиться війна,
Знамення з неба нас осяє,
І щастя краю хай не має
Коли закінчиться війна…


03.03. 2023
**************
Пригорну печаль я, загорнусь,
Біль і жаль під голову вкладу,
В смуток як піду, то не вернусь,
У безодню болю геть піду…

Світ жорстокий, дай добра ковток,
Дай пожити в злагоді й любові!
Боже, дай всім нам в життя квиток,
Майже рік жили  в сльозах і болі.

Чом не чуєш ти людських молитв,
Що до неба кожен день летять,
Вдосталь вже в полях кривавих битв,
Воїнів всіх павших не піднять..

Затулю я найміцніше очі,
Пригорнуся до своїй надії,
Більше я смутитися не хочу,
Наша перемога тішить мрії..


13.10. 2022 

Останньою трагічною подією, яка викликала хвилю емоцій, була смерть колеги, з якою Оксана Крупа довго працювала у профкомі гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Цей вірш – це присвята улюбленій колезі, яка пішла від нас у кращі світи, – Галині Василівні Павловській, інструктору комісії молодіжної політики, культурно-масової, спортивної роботи та оздоровлення у первинній організації ПМГУ.


Світила в небі зірочка яскраво,
Щоб шлях навколо людям освітить,
Не добра мить, і зірочки не стало,
І біль в душі і щемить, і болить..
Ще рано світ твій темрява забрала,
Ще не сказала ти, чого б сказать  могла,
Душа твоя так радісно співала,
Але у долі є на все свої права..
Ти не журись, не плач за мамой, донько,
Час не лікує, то напрасна річ,
Не край серденько, мила лебідОнько,
Життя триває, сплине смутку ніч..
Вже не болить, не крається, не стогне
Її від втоми змучена душа,
Покой і тиша, щастя і смирення,
В Раю едемськім мирно спочива…


14.11. 2023 

Скільки віршів вийшли з-під пера поетки зараз вже й важко підрахувати. Як говорить Оксана, вона ніколи серйозно не ставилася до віршування. Просте захоплення, творче хобі, якому не придавала значення. Але якщо задуматись, то вже давно могла б народитись ціла збірка.  


«Вірші приходять самі. Перший, другий рядок і так далі. І я не задумуюсь, які рядки йтимуть потім, вони народжуються самі по собі. Якби у мене з собою завжди була записна книжка, або завжди була можливість занотувати у телефоні те, що приходить мені у голову, то, мабуть, збірка точно вже була б!», - впевнена поетеса. Але про книжку своїх віршів Оксана насправді не мріє. Каже, що не честолюбна і не ставиться дуже серйозно до свого хобі. 


Окрім віршів, Оксана пише й прозу. Це короткі форми – оповідання, в яких розповідає про життєві історії та колег. «Там дуже багато спостережень за людьми. Багато з них написані у гумористичному стилі, як у Зощенко. Є в мене й один недописаний роман – «За ширмой времени». Там і про любов, і фантастика. Чому він недописаний? Це було давно, ще років 13 тому. Тоді у мене з’явилася ідея написати роман. Я розпочала його і зупинилась, оскільки зрозуміла, що я його не потягну. Тепер я розумію письменників, які роками пишуть твори», - зізнається Оксана Крупа. 


Бажаємо колезі творчого натхнення та наснаги! Ваша поезія лікує та надихає, змушує замислитись над життєвими сенсами та цінностями. І все ж таки у майбутньому хочемо побачити збірку віршів нашої талановитої спілчанки.  

І залишається ходити в секонд хенді,
І їсти те, що вряди-годи не в смаку,
А хтось жирує і вдягається у бренди,
І в сумці «PRADA» сотні тисяч на добу..

Червона риба, і ікра, і різносоли
Тепер в примарах лиш з’являються у сні,
Креветки, суші, і омари, й вісьмоноги
Не по кишені ні тобі, а ні мені.

Зварив картоплю і з хамсою на вечерю
Поїв, і спомин не дає спокійно спать,
Про ті часи, коли могли собі дозволить 
У гаманці копійки ми не рахувать..

Все відберуть, все вивернуть у нас з тобой до спідня,
Але ніколи їм того в нас не віднять,
Любов до ближнього, і щирість, сміх обідній,
Цього ніколи не купить і не забрать.


24.07. 2023
******


Є в місті нашому дива:
Там є лосі  і бегемоти,
Козак заліз в каміння з гротів
Й під домбру пісню напіва. 

І не обходьте  віслюка,
Всміхнеться мило і кумедно,
І знаю я то достеменно 
Розважить добре малюка. 

А поруч є ще ведмежа, 
І лев, і Олень величавий,
А далі - парк Героїв  Слави,
І прапор вітер розвіва. 

То місто миле й особливе,
Наш рідний серцю Кривий Ріг,
І скільки б не було доріг, 
В душі воно одне-єдине . 

2023
***


Осінь рясно розпустила коси ,
Парки й сквери ними густо вкрила,
Вдосвіта трави намиста роси
З неба нитка сонця освітила.

Я піду до парку того зранку,
Наберу собі в долоні листя,
Думи лізуть в очі на світанку,
Про життя і долю ненавмисне. 

Завмира природа і довкілля,
Засинать готується так звично,
А в мені сидить гризлива думка:
Що зима готує  цьогорічна?

Осінь розпустила рясно коси,
Красоту свою нам всім дарує,
Прожену свої  я тужні думи,
Хай природа очі зачарує. 


13.10. 2022 

***


Біла кішечка сиділа 
І мишатко уходила,
Почала із ним кружляти,
Вліво-вправо підкидати.

Насмішила всіх вона,
А мишатко, знай, тіка, 
Бо Білявка наша мила
Мишеня не придавила.

Любимо ми всі її,
Бо вона в нас - член сім’ї !
Головніша всіх вона, 
І по це хитруха зна!

2012 

 

Бонік 
Котик наш біленький,
Сонечко маленьке,
Круглі оченятка,
І пухнаста лапка.
 
По кімніті скок та плиг,
Їсти папі допоміг,
Мамі пальчик оближу,
Потім поруч полежу, 
Помуркочу вам до ранку,
Потім стребую сніданку.

Я люблю вас наскінченно, 
Сподіваюсь, це взаємно. 

2021 

 

Новий рік на поріг 
Скоро завітає,
Новий рік, новий день 
Кожен зустрічає,
Принесе радість в дім,
І нові вітання, 
Щастя, злагоди,тепла
Миру побажання.

Новорічна мить настала,
Казка в гості завітала,
Хай здійсняться наші мрії,
Миру й тиші нам віднині!

Сумувать, нудьгувать 
Більше ми не будемо,
Танцювать, всіх вітать, 
Звичайно, не забудемо.

Подарунок мамі, 
Подарунок тату,
Подаруночки бабусі
І, звичайно, брату!

Подарунки всі зібрала,
Акуратно відкривала,
Новий рік - чудове свято!
Подаруночків багато! 


13.10.2023

 

І літо не літо,
Й весна не весна, 
Що завтра чекає 
Ніхто з нас не зна..

Сирена лиш знає
Коли їй свистіть,
Ракета лиш знає
Куди їй летіть..

Лиш покидьок знає
Куди запустить 
Залізну потвору 
Людей щоб убить,

Людей, що спокійно 
Всі сплять уночі,
Бездушно й жорстко 
Снесли палачі 

Луна освітила
Над містом димок,
Навіяла серцю
Щасливих думок..

Літо за літом проходить,
Смуток всіх з розума зводить,
Тане остання надія,
Наче оманлива хвиля..

Ти не живеш, а існуєш,
День через день лиш сумуєш,
І в телеграмі новини
Серце щемлять щохвилини ..

 Боже, дай сил і терпіння,
Часу життя і сумління,
Швидше дай радості спокій,
Жах  цей триватиме доки..

Кращі роки пролітають,
Їх не повенеш, я знаю,
Вкрала наш час ця година,
Всіх обнулила, зкосила..

Спокою, миру, світанків,
Тихих ночей, світлих ранків,
Жити й не знати щоб горя,
Щиро прошу в тебе, доля..


24.07.2023
 

Юлія КОЗАК