50 – вік зрілості!

На початку жовтня цього року електрокущовий цех енергетичного департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відзначає солідний ювілей – цеху виповнилось вже 50 років.
З цієї нагоди ми побували в ЕКЦ, де нашими співрозмовниками стали начальник цеху наш спілчанин Андрій Ярось та голова цехового комітету ПМГУ Денис Куцевол.

Професіонали, яких знають на всіх виробництвах

«На сьогодні в нашому цеху залишився невеликий за чисельністю, але дружній та згуртований колектив, в якому багато людей добре знають один одного, бо працюють разом, як то кажуть, пліч-о-пліч вже не один рік, - зазначив Андрій Ярось. – Основна професія в нашому цеху – це електромонтер, є у нас також електрогазозварники. Ми спеціалізуємося на ремонтах різноманітного електрообладнання безпосереднього на місці його експлуатації в цехах підприємства, займаємося і монтажем нового обладнання. Такими роботами наш цех займається в плановому порядку згідно з доведеним до нас графіком проведення капітальних та планово-попереджувальних ремонтів в цехах підприємства.

Крім того, нас постійно залучають до аварійно-відновлювальних робіт, для того у нас є черговий персонал, що працює і в нічну зміну, і в вихідні, коли відпочиває денний персонал, і в святкові дні.

Тож для тих 60 працівників, які зараз наявні в цеху, роботи більше ніж вистачає. На наших спеціалістів чекають всюди, де є потреба в ремонті або заміні електродвигунів на місці їхнього встановлення, в прокладанні електричних кабелів, в ревізії та монтажі трансформаторів розподільчих пристроїв, і в такому іншому.
Ось сьогодні, наприклад, ми беремо участь в ремонті на ТЕЦ-2. Ніколи не обходяться без нас під час виконання ППРів в прокатних цехах, на шостій та восьмій доменних печах.

А, взагалі, ми працюємо на виходах не тільки на території металургійного виробництва. Є в нас невелика дільниця, де залишились лише старший майстер та ще п’ятеро працівників, які на постійній основі займаються ремонтом електрообладнання на коксохімічному виробництві, насамперед, в його коксовому цеху.

Не звикати нам, що нас запрошують в шахтоуправління гірничого департаменту допомогти з ремонтом або ревізією великих електричних машин, які там використовуються. Допомагаємо колегам, яким доводиться мати справу з електродвигунами та електрокабелями, і в інших підрозділах гірничого департаменту».

Таких людей потрібно цінувати та берегти

За словами Андрія Ярося, за нинішніх обставин, коли на невеликий за чисельністю колектив цеху припадає доволі значний обсяг робіт, дуже виручає професіоналізм працівників ЕКЦ. Так, сьогодні основу цього колективу складають люди з чималим досвідом роботи, справжні майстри своєї справи.
Внесок багатьох з них в те, що їхній рідний цех, попри всі труднощі сьогодення, характерні для нашої країні, продовжує жити стабільним трудовим життям,  важко переоцінити. Ось, наприклад, старшому електромеханіку Віталію Кулішову весь колектив цеху дякує за турботу про забезпечення для працівників ЕКЦ належних побутових умов, щоб люди могли нормально помитися в цеховій бані після відпрацьованої зміни, щоб в приміщеннях адміністративно-побутового корпусу цеху було тепло в холодну пору року.

Завжди налаштовані працювати з максимальною самовіддачею на своїх робочих місцях заступник начальника цеху Ростислав Рабієвський, який є в цеху відповідальним за охорону праці,  змінний майстер з ремонту устаткування Сергій Вітряченко, який є одним зі старожилів цеху, бригадири чергових бригад Євген  Беженаров та Олег Парчевський, бригадир електромонтерів, що працюють на КХВ, Сергій Малько.

Теж саме можна сказати про бригадирів електромонтерів Геннадія Тарана, Дмитра Коновалова, якого добре знають і поважають в прокатних цехах підприємства, Павла Нагайцева, який заробив репутацію неперевершеного фахівця з електрообладнання, що експлуатується цехах енергетичного департаменту - на ТЕЦ, в кисневому виробництві, в цеху водопостачання та в інших місцях.

На жаль, не може не турбувати той факт, що сьогодні серед працівників ЕКЦ більшість – це люди близькі до пенсійного віку, а ось з підготовкою для них гідної зміни з числа молодих та перспективних колег якось не дуже складається. Так, молоді в цеху небагато, та й те молоде поповнення, яке отримує колектив цеху, ще потрібно тут втримати, бо запити і життєві потреби у молодих людей, зазвичай, більші, ніж у представників старших поколінь.

«Як би там не було, а цех працює, свої завдання виконує, тому таких людей, як у нас, потрібно цінувати і берегти, причому, берегти – в прямому сенсі цього слова. Це значить – що увага до охорони праці, турбота про безпеку працівників на робочих місцях в нашому цеху повинна бути в пріоритеті. І так воно і є, принаймні, ми докладаємо для цього всіх зусиль, - підкреслив начальник ЕКЦ. – Для вирішення пов’язаних з цим питань тісно співпрацюємо з фахівцями профільного департаменту підприємства, з профактивом нашої профспілки – ПМГУ. Перш за все, це стосується забезпечення наших працівників необхідними ЗІЗ, відповідно до карт умов праці, їхнього навчання, в тому числі  - задля освоєння суміжних професій, навички з яких можуть добре прислужитися їм в роботі.

Та сьогодні такий час, що доводиться переживати за те, щоб все було добре, не тільки  з тими людьми, які продовжують працювати в цеху. 11 наших працівників  зараз перебувають в лавах захисників України після того, як їх призвали на військову службу. Намагаємося постійно підтримувати з ними зв'язок, допомагати їм, чим тільки можемо, і в цьому плані – особлива подяка за турботу про мобілізованих спілчан нашій Профспілці».

Є за що подякувати Профспілці

«Так, як відомо, в нашій первинці ПМГУ подбали про закупівлю для потреб призваних на військову службу спілчан термобілизни, спільників, плащів-наметів, ліхтариків та інших дуже потрібних в армійському побуті речей. Все це ми передаємо колегам-спілчанам з нашого цеху, які поповнюють . лави наших збройних сил, - приєднався до бесіди голова цехкому ПМГУ ЕКЦ Денис Куцевол. – Приємно згадувати старі добрі часи, коли люди тягнулися до Профспілки, бо вона пропонувала їм долучатися до різних масових заходів, спортивних змагань, туристичних та екскурсійних турів. Я сам особисто завжди із задоволенням брав участь у туристичних зльотах, які організовувала наша первинка.

Сьогодні все по-іншому: зараз люди більше всього дякують Профспілці за підтримку у складних життєвих ситуаціях. Наприклад, один наш працівник отримав від первинки матеріальну допомогу після того, як його житло постраждало внаслідок «прильоту» під час ворожої повітряної атаки на наше місто.

Дуже позитивно відгукуються наші спілчани з цеху про збережену можливість поїхати на відпочинок та оздоровитися за профспілковою путівкою.   Ось у вересні цього року один наш працівник, отримавши путівку, поїхав поправляти здоров`я до санаторію «Сонячна долина» на Закарпатті. В жовтні ще одна людина з нашого колективу зможе відпочити в здравниці «ДіАнна» в Східниці.

Такі поїздки в наш час людьми особливо цінуються, бо приносять користь для здоров`я не тільки завдяки лікувальних процедурам, а й дозволяючи, як то кажуть, психологічно перезавантажитись, перебуваючи посеред гарної природи в більш безпечному місці, ніж наш рідний Кривий Ріг».