Новини
14 липня 2022 54

У бою за чиєсь врятоване життя

Здавалось би, ще зовсім недавно контролер УТВК гірничого департаменту ПП «Стіл Сервіс» член ПМГУ Наталія жила здобутками і проблемами своєї абсолютно мирної професії, але день 24 лютого поставив жирну чорну мітку між миром і війною. Пішли перші трагічні дні російського збройного вторгнення в Україну, перші обстріли мирних міст і сіл, перші намагання усвідомити, як таке могло статися.

А вже наступного місяця Наталія отримала повістку з територіального центру комплектування та соціальної підтримки (колишнього військкомату). «У цьому, мабуть, вирішальну роль зіграла моя медична освіта, – розповідає вона. – Адже свого часу я закінчила медичний коледж, а потім працювала в закладах охорони здоров’я Кривого Рогу, зокрема в міськлікарнях № 9 та № 11».

Тоді в терцентрі Наталія успішно пройшла військово-лікарську комісію, після чого її запитали, чи хотіла б вона служити. «Я сказала, що так. 28 березня мене мобілізували».

img

З того часу після нетривалої підготовки Наталія проходить службу санінструктором в одній з військових частин. Розповідає, що служба важка, що медик на війні повинен не тільки рятувати поранених бійців, евакуювати їх з поля бою, лікувати, а ще й бути гарним психологом.

«Намагаємось налаштовувати наших поранених чи травмованих бійців тільки на оптимістичний лад, на те, що все буде добре, - продовжує Наталія. – А взагалі вони молодці – справжні воїни, захисники рідної землі. Тримаються, після лікування, реабілітації відразу знову рвуться на «нуль», на передову. Ми в медичній службі теж кріпимось усіма силами, один одному допомагаємо та підтримуємо. Попри всі труднощі налаштовані на позитив.

А ще приємно, що про тебе у такий важкий час дбають у рідній профспілці – велика подяка первинній організації ПМГУ ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за надані тактичну каску та спальний мішок». 

Та, мабуть, найміцніша підтримка у Наталії – це домівка, де її з нетерпінням чекають чоловік та дві донечки. Оце надихає по-справжньому!

Фото Віктора БІЛИКА