Ветерани пригадали молодість
Як ми вже повідомляли, минулого тижня в шахтоуправлінні з підземного видобутку руди гірничого департаменту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» пройшло урочисте зібрання присвячене Дню шахтаря. Серед запрошених на цей захід були і ветерани ШУ, які багато років свого життя віддали роботі в дружньому шахтарському колективі.
«Хочу від імені всіх ветеранів, що сьогодні тут зібралися, подякувати керівництву шахтоуправління та первинної організації ПМГУ «АрселорМіттал Кривий Ріг», нашому цехкому Профспілки, який очолює Сергій Сапьолка, за запрошення відвідати рідне підприємство з нагоди професійного свята шахтарів, - зазначив один з ветеранів - Анатолій Охінченко. – Ми дуже вдячні за можливість отак зібратися всі разом, побачити один одного, поспілкуватися, пригадати ті часи, коли ми тут працювали, так би мовити, поринути у молодість».
В минулому наш співрозмовник більше 10-ти років очолював в шахтоуправлінні дільницю №40, колектив якої відповідав за благоустрій на тамтешній території та забезпечення належних умов виробничого побуту для шахтарів.
«Колектив нашої дільниці, який налічував близько 80-ти людей, виконував свою роботу на поверхні, але багато наших працівників з власного досвіду знали про нелегку шахтарську працю на підземних горизонтах, бо раніше працювали саме там – під землею. До колективу нашої дільниці ці люди приєдналися, бо, як то кажуть, приросли душею до шахтоуправління, а ось під землею вже більше не могли працювати за станом здоров`я», - пояснив Анатолій Охінченко.
За словами ветерана, за роки роботи начальником дільниці у нього склались дуже добрі враження про діяльність на підприємстві первинки ПМГУ, колектив дільниці звик до тісної співпраці з Профспілкою щодо поліпшення в шахтоуправлінні санітарно-побутових умов для працюючих там людей, підтримання виробничого побуту на належному рівні.
Анатолій Охінченко, почав працювати в шахтоуправлінні ще за часів, коли воно входило до складу рудоуправління імені Кірова як шахта Артем-1 та суміжні з нею підрозділи. Тож саме на його пам`яті в житті тамтешнього шахтарського колективу відбулися кардинальні зміни, пов`язані з приєднанням на початку 2000-х років до тодішнього комбінату «Криворіжсталь» - нині «АрселорМіттал Кривий Ріг».
«Ми тоді дуже хвилювалися, як воно буде у складі нового підприємства, - поділився ветеран, - але швидко переконалися, що на «Криворіжсталі» перед нами відкриваються нові горизонти. Серед інших відчув це і колектив нашої дільниці, дочекавшись капітального ремонту в адміністративно-побутовому корпусі шахтоуправління, оновлення бойлерної.
Звісно, хочеться побажати нинішнім працівникам шахтоуправління, щоб їхня робота залишалися затребуваною на підприємстві, щоб їхній професіоналізм цінувався, а головне – бажаю всім миру, хай кожного береже Господь. Бо серед всього позитиву, отриманого від відвідин шахтоуправління, був і один дуже сумний момент: з великою скорботою ми дивилися на облаштований недалеко від прохідної меморіальний стенд, присвячений увічненню пам`яті наших більш молодих колег, які віддали найцінніше, що мали – власне життя, захищаючи Україну від ворога в наш час».
Як розповіла Людмила Чирва, на шахту вона прийшла ще в 1973 році. Спочатку працювала в плановому відділі, потім стала інженером відділу праці. В ті часи фахівці цього відділу активно займалися організацією виробничих змагань, що стимулювали шахтарів до прискореного виконання планових завдань. Змагалися між собою бригади, дільниці, шахти. В результаті тодішнє рудоуправління імені Кірова, до складу якого входила шахта Артем-1, де працювала Людмила Чирва, гриміло на всю країну, бо його неодноразово визнавали переможцем змагань як на республіканському рівні, так і на рівні всього СРСР.
«Дуже дружній та згуртований колектив був у нас на шахті, який очолював, як то кажуть, керівник від Бога – Григорій Сергійович Чирва, - поділилася співрозмовниця. – Це був керівник строгий, але справедливий, за що його всі поважали. Григорій Сергійович постійно бував на виробничих дільницях, спілкувався з робітниками, цікавився їхнім життям, багатьох знав особисто.
Дуже ми хвилювалися за долю нашого колективу наприкінці 1900-х років, але коли нам запропонували приєднатися до найпотужнішого в місті підприємства – комбінату «Криворіжсталь», то це було для нас наче ковток свіжого повітря, наче друге народження нашої шахти.
Приємно згадувати як ми завжди відзначали День шахтаря, які заходи влаштовували з нагоди професійного свята. Велика подяка всім організатором нашої нинішньої зустрічі, всьому нинішньому колективу шахтоуправління за збереження добрих традицій, закладених в попередні часи.
І є побажання: хотілося б, щоб через рік, на наступний День шахтаря, ми знову зібралися на рідному підприємстві – але в ще більш широкому ветеранському колі, хотілося б побачити якнайбільше людей, з якими колись разом працювали як одна дружня команда, не відчуваючи, що ми з різних дільниць та відділів».